Сценарії
Січень січе - забаву несе
(етнографічне заняття - розвага)
Ведуча.Настали січневі свята. Січень – це другий місяць зими, на який з нетерпінням чекають і дорослі, і діти. Цей місяць найбагатший на народні свята.
1
З новим роком вас вітаємо
Та здоров’я всім бажаємо!
Радощів на Новий рік,
Щоб щасливим був наш вік!
І не кашляйте ніколи,
Від Миколи до Миколи!
2
Хай буде вас борошно смачне,
Щоб не видно в скрині дна,
Щоб минали сварки в хаті,
Щоб були ви всі багаті!
Діточки щоб ваші були здорові,
Кашу їсти завжди готові.
3
Ми любим, зимонько, тебе,
Твій іній і льодок,
І сніг пухнастий на гілках,
І свято колядок.
Так де ж ти, люба Коляда?
Поспішай, іди сюда!
4
Чути, чути передзвін
За сто сім далеких гір.
То з високих гір сюди
Їде свято Коляди.
5
Дінь, дінь, бом! Дінь, дінь, бом!
Дивний дзвін кругом!
Сміх веселий дітвори,
Сани мчаться із гори.
Ведуча. У дні Різдва Христового і діти, і дорослі ходять колядувати: із зіркою та вертепами.
Свято української Коляди відзначається впродовж двох тижнів – із 7 до 19 січня.
За звичаєм перед Колядою, усі разом кличуть: «Пане господарю, дозвольте колядувати!» А після колядування кажуть: «Бажаємо вам у щасті свята проводити, а за рік ще краще у здоров’ї дожити».
На Різдво завжди у хаті ставили сонячний сніп пшениці – «дідух». Його заносив господар зі встромленою дерев’яною ложкою напередодні Різдва і ставив на найпочеснішому місці в хаті, на покуті, під образами. «Дідух» - священний символ Різдва, культ хліба, хліборобської праці, а ще священними символами є часник, який господиня кладе під скатертину, свічки, горіхи та ласощі.
6
На столі всього багато:
Кутя, яблуко, млинці.
Вишиванку вдягнув тато,
Сів на лаву у кінці.
7
Вся родина у святвечір
Сіла поряд за столом,
Запалали ясно свічки
Ми вітаєм всіх з Різдвом!
8
З новим роком! Мир цій хаті!
Колядники ми не багаті,
Ми з далекої дороги,
На ваші ми зайшли пороги.
9
Коляд, коляд, колядниця!
Добра з медом паляниця,
А без меду не така.
Дайте, дядьку, п’ятака!
10
Пастушок:
Я маленький пастушок,
В мене старий кожушок,
Козенята випасаю
Та щедрівочку вивчаю.
11
Козеня:
Щедрик, ведрик, де водичка?
Щедрик, ведрик, де травичка?
Хіба так козла пасуть?
Хоча б що-небудь роздобудь.
10
Пастушок (до матусі):
Мамо, пожалій козла,
Дай юшки піввідра.
12
Матуся:
Оце так прощедрував,
Хоча б нам затанцював!
Щедрівка «Коза».
13
Ми свята гуляли, гостей зазивали
З різдвяною зіркою.
Козуню-любуню, пристань до мене!
Нічого не будеш робити у мене!
Гра з козою:
Вітя, Вітя, Вітар!
Повів козу на базар.
Коза брикає, на лякає!
Ведуча: За тиждень, після Різдва і колядування, напередодні свята Василя – Щедрий вечір. Це день преподобної Меланії. Меланкою завжди був переодягнений хлопець. Меланка лінива, незграбна, нічого не вміє робити…
Колядка «Меланка».
14
Господине, уставай,
Та щедрівок зустрічай!
15
Баба:
Добрий день, любенькі!
Добрий день, рідненькі!
Починайте щедрувати,
Будем свято починати.
Щедрівочка щедрувала.
16
Щедрик, ведрик, дайте вареник!
А вареник не такий – дайте рубчик золотий!
17
Щедрик, ведрик, дайте вареник!
Грудочку кашки, кільце ковбаски!
18
Щоб лежали на столі паляниці чималі,
Щоб були у вас ковбаси, молоко і сало, м’ясо.
19
І млинці, і пиріжки, і пухнасті пампушки,
У щасливій цій оселі щоб були усі веселі!
15
Баба:
Гарно ви пощедрували,
Нічку темну закликали.
20
Ось і перша зірка наша,
Немов дитина вона пляше.
Танець зірочок.
Ведуча: За старим звичаєм, на свято Василя, щойно розвидняється, йдуть посівати. Спочатку посівають удома, а потім йдуть до родичів і сусідів.
21
Сію, сію вам пшеницю,
Щоб завжди на столі буля паляниця!
Сію, сію вам квасолю,
Щоб була щаслива доля!
Сію, сію вам ячмінь,
Щоб було здоров’я всім!
Ведуча: Завершальним акордом різдвяних свят є Голодна кутя – 21 січня.
22
Іди, іди, кутя,
до нас на покуття!
23
Веземо з базару
для всіх узвару!
24
Ти, різдвяна паляниця,
лягай на полицю!
25
А ось і Дідух –
на теплий дух!
26
І, як водиться, сокира,
Як належить, є пила,
Щоб нечиста, зла та сила
Від оселі геть пішла.
Разом: Пригощайтесь!
27
Ще вчора ми Різдво стрічали,
Щедрували, засівали,
Йордану розливали.
28
Всіх зі святками вітали,
А сьогодні святу – час.
Нехай іде кутя від нас!
29
Тікай, кутя, з покуття!
А ти, узвар, іди на базар!
30
Палянице, лишайся на столі.
Бо в нас діти малі.
31
А ти, Дідух, дай теплий дух,
Щоб ми зняли кожушину,
Щоб наткали ми тканину.
Щоб нитки спряли,
Рушники вишивали.
32
Гей, хлопці, ідіть горобців лякати,
Морозець гукати!
Разом:Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти!
33
Не йдеш – то не йди,
Ні на жито, ні на пшеницю,
Ні на яку пашницю!
Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти!
34
А як не йдеш, то іди собі у діл.
А ми присядемо за стіл
Всіх пригощати, кутю проводжати!
«Старий рік минає»
Гра «Крижані ворота».
Стрітення
(розвага)
Ведуча:
Гарним був січень: дзвенів колядками і щедрівками, радував нас вертепами, сяяв ялинками, тішив посівальниками, частував смачними стравами. Лютий місяць теж дарує нам чудове свято – Стрітення, яке відзначають в Україні з особливою повагою. В цей день ідуть освячувати свічки. Стрітенська свічка – це великий оберіг у родині, вони своїм світлом оберігають від всього злого.
Заходять дівчата зі свічками, кружляють.
Свято Боже, свято чисте сьогодні стрічаємо.
Стрітення Господнє нині прославляємо!
Ми сьогодні свічки посвятили,
Щоб від всього злого вони захистили.
Ці свічки – громовички від зла оберігають.
В грозу лиху під образ їх люди виставляють.
Ой, громнице – свічечко! Від біди оберігай наш майбутній урожай.
Дай здоров`я нам усім та достатку в кожен дім.
Свічечко, гори, на людей укажи,
В щасті – долі щоб жили і здоров`я берегли.
Кладуть свічки, йдуть на місця.
Ведуча:
Про свято Стрітення існує безліч вірувань, прикмет, легенд. Одна із них – обряд з рястом.
На Стрітення, коли починає на землю опускатися ніч, хлопці і дівчата виймали із запічків ряст і топтали його босоніж, промовляючи:
Діти: Топчу, топчу ряст, ряст.
Бог здоров`я дасть, дасть.
І ще буду топтати,
Щоб на той рік діждати!
Ведуча: Обряд «топтати ряст» означав, що протягом року людина не буде хворіти.
Вже багато століть люди святкують це свято, дякують Богові, що допоміг перезимувати, весни діждати. А в народі здавна кажуть, що в ценй день зима з весною зустрічаються та змагаються. Хто з них переможе, той і буде панувати.
Хлопчик
Зима! Зима! Усякий знає, вона холодною буває,
Мороз у лід озера кута, зима тоді, всі кажуть, люта.
Дівчинка
Справді, дуже хочеться, щоб весна прийшла,
Сніг пухнастий розтопила, з квітів нам вінки сплела.
Бо так холодно в садочку – затанцюємо таночок!
Танок «Зима – весна»
Ведуча:
А де ж наша зима? Мабуть, притомилася вона і десь прилягла.
Зима
Ніде я не прилягла, я тільки сіла відпочити,
Бо стільки справ ще маю я зробити.
Більше снігу намету і морозу напущу.. У –у – у – у – у!
Пісня «Зима»
Ведуча:
Пішла зима виконувати свою роботу. Хто знає, можливо по дорозі і з Весною зустрінеться. А ми подивимось, що відбувається в царстві звірів.
Звучить музика, виходять звірята, стають біля поштової скриньки.
Набридла всім зимова холоднеча, тож вирішила лісова малеча
Листа самому Сонцю написати – тепла і ласки в нього попрохати.
Зайчик
Пробач нам, Сонце, за мороку,
Та час змінитись порам року.
Білочка
Відправ до нас свій промінець –
Зведи цей холод нанівець.
Лисичка
Будь – ласка, Сонце, відгукнися,
Без тебе нам не обійтися!
Чи дійте лист до адресата? Тривожаться усі звірята…
Допоможемо звірятам, покличемо Сонечко.
Діти в залі:
Сонечко, сонечко, засвіти, засвіти!(рухи)
Сонечко, сонечко, звесели, звесели!(рухи)
Сонечко, сонечко, весну й літо запроси!(рухи)
Не забарилось з відповіддю Сонечко,
На допомогу відрядило промінчик теплий і яскравий!
Сонячний Промінчик
Я прийшла від тата Сонечка –
Його люба золотава донечка.
Де стають мої маленькі ніжки,
Там розтануть снігові доріжки.
Не сумуйте, лісові малята,
Будем пісеньку співати!
Пісня «Вже будить сонечко ласкаве»
Зима
Що за гомін? Що за сміх? Снігом запорошу всіх!
Є для радості причина? (помічає Промінчик)
Що за золота дівчина? Чи ми, часом, не знайомі?
(обводить його навколо себе)
Щось спекотно… Точно - Промінь!
Як це ти прийти посміла?
Стережися мого гніву!
Гей, ви, хмари снігові, снігом заметіть її!
Звучить музика, виходить Весна.
Весна
Стій, зупинись, Зима сердита, не хоче вже тебе ніхто,
І хоч лютуй морозним вітром – мені програла все одно!
Зима
Ти хто така, порушнице спокою? Ага, Весна. Ану ставай до бою!
Тебе я переможу, ось побачиш! Зі мною дітям морозніше й краще!
Ведуча:
Давайте розсудимо Зиму і Весну. Нехай вони позмагаються. Кожна із них зробить щось гарне, а чиє творіння буде гарнішим, той і буде царювати. Згодні? (Весна дістає квітку, Зима – сніжинку)
Зима: Ти перемогла, сестрице! Передаю я тобі панування над землею.
(дає ключі) А я піду спочину, щоб наступного року прийти з новими силами.
Весна: (бере ключі) Піду я далі лугами й лісами!
Встелю землю килимами!
Я теплом людей зігрію,
І здоров`я всім навію
Рідним словом, щоб зростали,
Щоб звичаї пам`ятали!!!
Танок – пісня «Ой, минула вже зима»
Ведуча: Отже далі буде правити Весна. Та так сталося тільки у цій легенді. А в народі вважають, що хто переможе під час двобою, той і буде правити далі.
А ми з вами розділимось на дві команди – Зима і Весна, пограємо і побачимо, хто переміг.
Старші діти:
- Гра – естафета «Збери кульки і квіти»
Молодші діти:
- «Обери, що належить «Зимі», а що «Весні»
Старші діти:
- «Змотування стрічки» (блакитний і жовтий колір)
Молодші діти:
- Обери картку з торбинки (якого кольору більше, та пору року і перемогла)
Ведуча:
Хоч панує ще Зима, але після Стрітення вона недовговічна. Бо скільки зимі не панувати, а весні все одно бувати.
Зараз я запалю Стрітенську свічку, і зможете побажати один одному те, чого б вам найбільше хотілося.
(діти передають свічку один одному, висловлюють побажання)
ВЕЛИКДЕНЬ
Тематичне заняття.
Ведуча:
Дорогі діти! Весною ми вітаємо пробудження природи і воскреслого Ісуса Христа – святкуємо Великдень, найбільше християнське свято.
Радісний надходить день,
Дзвонять дзвони: дзень-дзелень,
Понад міста, понад села
Лине вісточка весела.
Ясне сонце над селом,
Наче писанка, зійшло –
Вибігайте з хати, діти!
Як сьогодні не радіти?
Вийдем-вийдем на горбок,
Заспіваєм гагілок,
Що весна вже воскресла,
Нам Великдень принесла!!!
«Батьківщина – сонечко»
Ведуча:
Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Готувались до цього свята заздалегідь. Упродовж тижня наводили лад у господарстві: прибирали, мазали хати, розмальовували стіни. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.
Свято Пасхи недалечко,
Люди звичай бережуть, –
Розмальовують яєчка,
Пишні пасочки печуть.
Святкування йде віками, –
Це такі чудові дні:
В гості йти, під рушниками
Страви нести запашні.
Доброзичливо, з любов’ю
Мати щирі почуття,
Людям зичити здоров’я
І щасливого життя.
Ведуча:
Страсної п’ятниці замішували тісто, а в суботу пекли паску, бабку. Паска, як правило, невисокої форми, бабка, навпаки, висока. Верхпаски прикрашали обручем із тіста, робили хрест, наліплювали шишечки. Посадивши паску в піч, господині витирали дітям обличчя, примовляючи:
«Аби ріс такий величний, як хліб пшеничний», «Аби росла така велична, як паска пшенична».
Коли паска вдавалася, раділи: в родині все буде гаразд; якщо ж вонав печі не підійде або порепається, вбачали в тому ознаку якихось майбутніх нещасть, смерті когось із близьких чи родичів. Поки паска не посвячена, їсти її гріх.
Вихователь загадує загадки.
1) Що святіше за хліб? (Паска)
2) В одній бочці два тіста, а не змішуються. (Яйце)
3) У фарбах катається, до церкви збирається. (Яйце)
Як же ми готуємо до свята яєчка?
Вийшла курочка гуляти
І травиці пощипати.
Гніздечко шукає,
Яйця знести має.
Вибігає дівчинка з кошиком і кличе «Ціп, ціп, ціп!»
Ганнуся курочку доглядає,
Їй зерняток підсипає,
Ще й водичкою напуває.
І за це курочка
Подарувала їй своє яєчко:
Кругленьке й біленьке,
З усіх сторін гладеньке.
Дуже згодилось Ганнусі яєчко, бо вже свято Великодня, і вирішила вона його гарно розмалювати.
Фарбоване великодневе яйце мало різні назви: «писанка», «крашанка», «мальованка», «дряпанка». Найпоширенішим способом приготування крашанок донині лишається варіння яєць разом з лушпинням цибулі. Ще застосовували червоні, сині, рожеві, зелені фарби.
Червона — означає життя, любов.
Жовта — місяць і зорі, а в господарстві — урожай.
Блакитна — небо, повітря, простір. Його значення магічне — символізує здоров’я.
Зелена — весна, воскресіння природи.
Бронзова — багата земля.
Чорна, біла — ушанування духів, душ померлих, подяка ангелу за охорону від лихих сил.
Гарна писанка у мене –
Мабуть, кращої нема!
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсеньку ялинку,
Й поясочок поміж них…
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п`ять яєць –
Та, як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодець!»
Я ту писанку для себе,
Для зразочку залишу.
А для тата і для мами
Дві ще кращих напишу!
Ведуча:
Дуже гарні яєчка виходять у наших дівчат,
Були біленькі, а стали веселенькі.
Танок Гуцульський.
Ведуча. Яйця, як і паску, святили в церкві: вважали, що освячене яйце набуває магічної сили. Дівчата вмивалися водою, в яку опущена крашанка, щоб бути вродливими і здоровими, свячене яйце клалина вікно, щоб запобігти пожежі.
Святити їжу йшли у святковому вбранні. Під дзвони урочисто входили до храму — із запаленими свічками, з гарними кошиками, в яких несли загорнуту в рушники їжу. А яку ще їжу клали до кошика? Хто у ньому головний?
Ведуча:Завередувала кругла паска…
Паска:
Гей, посуньтесь, коли ласка…
І заграйте мені марша,
Бо я паска є найкраща.
Ведуча:каже груба ковбаса…
Ковбаса:
Потанцюю, гоп – са – са!
Уступіться вліво й вправо,
Бо моє тут нині право!
Ведуча:Тут на диво, рідна нене, порося, та ще й печене…
Порося:
Скочу я на рівні ноги –
Уступайтесь із дороги!
Ведуча:А тут хрін із бородою вже готується до бою…
Хрін:
Маю з гички я корону,
Зараз вас тут всіх захроню!
Ведуча:
Відізвались молодички,
Крашаночки невеличкі.
Писанки: Стук, стук, стук, обережно,
Бо в кошику тісно!
Стук, стук, стук, обережно,
Від жари аж млосно!
Хоч хвалитись нині гріх,
Ми найкращі від усіх!
Ведуча:
Не сваріться, помиріться, на свято сваритись – гріх. Всі у кошику важливі, всі головні.
Святкували на Великдень три дні. У перший — всі сиділи вдома, пригощалися, відпочивали. Другого дня пекли млинці, готували вареники,гостювали в родичів, знайомих.
В Україні був звичай другого дня великодніх свят поливати дівчат водою — щоб були гарні, здорові, веселі й багаті. Хлопці,що мали намір одружитися, йшли до своїх дівчат з подарунками, а ті віддячували писанками й вишитою хусткою.
Великодні ігри — невід’ємна частина свята. Давайтепограємо у гру «Шапка».
(Один ховає крашанку під шапку, інший відгадує, куди вона «носиком». Хтовгадає, тому й яйце.)
Проводиться гра «Котючки»(чиє яйце найдальше прокотиться по нерівній поверхні).
Проводиться гра «Хто швидше перенесе крашанки в кошик».
Гра«Міньки навпомацки»(дитина бере писанку в одну руку, крашанку в другу і ховає за спину руки. Звертається до другої: «Вгадай, в якій руці писанка, в якій крашанка?» Хто вгадав – забирає)
Починали водити гаївки. Ліричні, мов сама весна, вони славлять родючу землю і весняну працю
Ой, зозуленько сива,
Ти нас розвеселила.
Як почала кувати –
Повиходили з хати.
Ой, вийшла сестра з братом,
Ой, вийшла мама з татом,
Ой, вийшли всі дівоньки
Виводить гаївоньки.
Веснянка - гра «Ой, летіла зозуленька»
Гра «Мета»
«Христос Воскрес!» - шепочуть квіти,
Несеться шелест їх по лузі.
«Христос Воскрес!» - вкраїнські діти,
Радійте всі – ми всі є друзі!
«Христос Воскрес!» - щебече дивно
Мала пташинка у гніздечку.
«Христос Воскрес!» - моя родино,
Моя хатино, мій садочку.
Пісня «Я малюю»
